Лекція Олексія Белюсенка “Курбе, Дюшан і колони Парижу”

Живопис, як і інші пластичні види мистецтва, безпосередньо пов’язані зі складним механізмом людського зору. Але зір всього лише посередник між зовнішнім середовищем і нашим мозком. Бачить, розпізнає і розуміє видиме людина за допомогою мозку. Цей складний процес відбувається у всіх людей по-різному, оскільки процес пізнавання і розуміння, в свою чергу, залежить від знань, накопичених кожною конкретною людиною, його життєвого і культурного досвіду. Ось чому ми бачимо одні і ті ж речі по-різному. Ось чому ми сперечаємося.
У цій лекції, яка буде приурочена до 200-річчя від дня народження Гюстава Курбе розмова піде про діалог між митцями. Не тільки про діалог між сучасниками, але і про спадкоємність, змагання, полеміку та розвиток ідей попередників художниками наступних поколінь. Саме цей механізм переосмислення “картини світу” кожним поколінням і є суттю мистецтва, його функцією, головною ознакою змін людини в процесі його цивілізаційного розвитку.
Ви все (або майже все) знаєте про інтерес лектора Олексія Белюсенка до творчості Марселя Дюшана і про те, що вже кілька років він займається дешифруванням загадок деяких його творів. Багато з вас вже побували на одній або декількох лекціях присвячених цій темі. Ця лекція – свого роду продовження, в її основу теж покладено кілька останніх знахідок з цих досліджень.
Про полеміку Дюшана з братами-художниками, його ставлення до живопису як “сітчаного” мистецтва писали всі, також багато було написано і про іконографічні зв’язки жіночого торса в картині Курбе “Походження світу” (1866, музей д’Орсе) і жіночої фігури в інсталяції Дюшана “Дано: 1 – Водоспад; 2 – Світильний газ” (1946-66, Філадельфійський художній музей). Проста спостережливість дозволяє помітити відповідності дати закінчення Дюшаном роботи над інсталяцією (1966) сторічного “ювілею” скандально відомої картини Курбе. Але як показало подальше дослідження цими двома “збігами” справа не закінчилася, в інсталяції Дюшана, як і в інших його роботах, є ще кілька несподіваних деталей, які відсилають нас до долі засновника реалізму.
І, як виявилося, в цій історії замішані не тільки художники. Для того щоб “побачити” ці відсилання, нам доведеться згадати низку історичних подій і імена безлічі людей – градоначальників, королів, письменників, куртизанок, карикатуристів, революціонерів і імператорів (як мінімум трьох!) … Ще в цій лекції буде фігурувати близько десятка різних колон і це все, тільки для того, щоб зрозуміти навіть не весь твір, а всього лише деякі деталі. В цьому і полягає парадокс дюшанівського творчого методу – з одного боку ці деталі знаходяться у всіх на виду, з іншого – непідготовлений глядач “не бачить їх”, оскільки не розуміє значення. “Але навіщо?” – запитаєте ви. Ось про це ми і будемо з вами говорити в цей раз. Про прийоми, які, певною мірою, можна назвати “образотворчою криптографією”, неявну символіку, приховані сенси та заховані  зображення, а також причини, які обумовлюють їх появу і застосування. Говорячи про ці причини, нам доведеться торкнутися таких складних а, часом, і “незручних” дихотомій нашої культури, як “високий” і “низький”, етика і естетика, свобода і цензура, пуританство і лібертинаж, еротика і порнографія. Якщо ви не злякалися навіть цих останніх слів – приходьте. Понеділок, 10 червня 2019 року 19.00, в Дім МК.

Вартість – 100 грн. (для студентів – 50 грн.)