Фестиваль музики Вікторії Польової «Сади»

2016 року Дім МК виступив організатором Фестивалю музики Вікторії Польової — видатної української композиторки, чия творчість упродовж останніх 20 років широко представлена у світі. У новому проекті Вікторія Польова максимально реалізовує ідею міждисциплінарних зв’язків і мовою музики та мовою перфомансу передає філософські ідеї, пов’язані з колами людського життя, краси, природи світу тощо. Кожен твір, виконаний в програмі, має метафоричну назву і в одній концертній програмі складається окреме уявлення про розвиток світу.

Ось як характеризує концепцію проекту Вікторія Польова: «Мені завжди хотілося, щоб концерт був зануренням в глибоке переживання, що змінює людину. Ще… аби моя музика звучала не окремими одиничними сплесками, а об’єднувалася у великі структури, цикли. Цей фестиваль — серія з 7-ми концертів, об’єднані ідеєю мандрів свідомості в пошуках єдності.

Образ Сімурга — птаха птаства — обрано не випадково. Сімург — це багатозначний символ, поліморф — істота, яка об’єднує в собі різні природи. Тому його часто зображують у вигляді лева з пташиною головою, з хвостом дракона, з жіночими грудьми. В інших культурах він має такі імена, як: Сенмурв, Сімаргл тощо.

Птах Сімург в давньоіранських міфах — крилата духовна сутність, священний птах-звір, який перебуває на гілках Дерева життя, спускається до людства задля допомоги, зцілення або пророцтв.

В авестійській традиції Сімургові належить особлива роль у будову всесвіту: коли він випурхує зі Світового древа, насіння життя від помахів його величезних крил розсипаються і падають разом із дощем, запліднюючи землю.

Фарід ад Дін Аттар в XIII столітті підносить його до символу або образу божественності. Це викладено в «Мантік аль Тайр» («Бесіди птахів»): десь далеко мешкає цар птахів Сімург, занурює в центрі Китаю чудове перо; і птиці, яким втомилися від розбрату й війни, вирішують відшукати перо Сімурга, аби віднайти мир в собі і довкола себе.

Спочатку деякі птахи виявляють легкодухість: соловей тішиться своєю любов’ю до троянди; папуга заворожений власною красою, заради якої він повинен жити в клітці; куріпка не може розлучитися зі своїми пагорбами, чапля — з болотами, а сова — з руїнами. Врешті-решт вони все ж збираються у сміливу подорож; долають сім долин чи морів; назва передостаннього з них «Запаморочення», останнього — «Знищення». Багато прочан дезертують, інші гинуть при перельоті. Тридцять із них, досягли, завдяки своїй праці, очищення, й нарешті знаходять гору Сімурга. Коли ж вони її побачили, то зрозуміли, що вони і є «Сімургом» і що «Сімург» — це кожен із птахів, і всі вони разом також «Сімург» («Сімург» співзвучно з перським si morgh, що означає «тридцять птахів»).

Сім садів-долин, які повинні перетнути птахи, пов’язані з сімома станами, які людина, згідно з вченням суфіїв, повинна подолати в собі для пізнання справжньої природи Бога. Кінцівка поеми також пов’язана з суфійським ученням: Бог, згідно з суфізмом, існує не у вигляді якоїсь зовнішньої субстанції або окремо від Всесвіту, а відбивається в сукупності всього існуючого.

7 концертів фестивалю — це 7 садів Сімурга.

  1. «Сад земних насолод»
  2. «Сад каменів»
  3. «Сад голосів»
  4. «Сад книг»
  5. «Сад запаморочення»
  6. «Сад печалі»
  7. «Сад»

Я запрошую вас до мандрівки за пером Сімурга. Цей фестиваль триватиме протягом року й складатися з 7-ми концертів, що відображатимуть 7 садів на особистому шляху».