Умови виробництва пам’яті

Кураторська група:
Тіберій Сільваші / Костянтин Рудешко

Галерея в Домі Майстер Клас
вул. Хмельницького, 57Б, 5-й поверх

У цьому лабораторному просторі вмикаються інші режими сприйняття. Тут важливою є не репрезентація як метод, а створення ситуації відкритості до світу, де показане і помислене створюють надлишок, певний проміжок, крізь який мов протяг проникає справжня до-мовна реальність. Тут розробляються нові типи предметностей, і взаємодія різних мистецтв відсилає нас до розмови про «межі мистецтва».

В «імперії образів» простір пронизаний інформаційними потоками, в якому тіло утримує своє прямостояння актом причетності до актуального і осмисленням його.

Художнім актом художник наділяє значущістю смисловий простір, поєднуючи різні модуси пам’яті, де випадковий жест випадкової розмови постає в одному ряду з вивіреної музичною формою; розмова про метод з моделлю бетонної форми, зменшеною моделлю тієї, реальної, поверхня якої посічена осколками, а арт-об’єкт не сперечається з текстом на стіні і навушниками для прослуховування відео.

Які смисли актуалізуються в цьому просторі під час чотиримісячного існування проекту, співіснування і взаємодії чотирьох різних кураторських груп, методів, ідей? І що залишається від тих зусиль художника в світі, де швидкість мінливих подій щохвилини коригує контексти і впливає на ситуацію зустрічі глядача з твором? Що залишається незмінним в цьому світі видимостей? І чи залишається? Ми створюємо умови, де між хмарою за вікном, протягом і забороною на те, про що не можна сказати, виникає особлива модальність існування. Тут пов’язані в єдиному просторі-часі реальні персонажі, схеми, музика, різні медіа та медіа-теорія, сліди соціальної реальності і технічні прилади.

У цьому «режимі ситуації», важливі не вольові зусилля художника, що з’єднали в одному просторі-палімпсесті знаки часу і сліди реальності, а фігура спостерігача. І питання, що відсилає до механізму пам’яті — «Що можна показати, і що приховує показане».

У проекті беруть участь:

Алла Загайкевич [звук]

Музична частина проекту підготовлена ​​відомою українською композиторкою, яка працює в жанрі електроакустичної музики, Аллою Загайкевич. У програмі виставки — авторська версія озвучування німого фільму Les Nuits électriques (Електричні Ночі) знятого Еженом Деславом* в 1928 році.

Сергій Момот [світловий модуль / книга]

Проект Сергія Момота вперше був представлений Альянсом 22 у листопаді 2014 року і відкривав серію досліджень категорії “Світло”. Інсталяція Сергія складається з двох об’єктів. Перший – абсолютно чорний. Це книга, запечатана в капсулу з тканини і фарби. Другий – модуль, що світиться. На противагу книзі, він не поглинає, а випромінює світло. Згідно авторській концепції, взаємодія цих двох протилежних за вектором впливу на глядача об’єктів призводить до значного зсуву в сприйнятті навколишньої дійсності, тим самим відкриваючи завісу перед новим рівнем відчуттів.

Павло Маков [інсталяція]

На виставці представлена ​​інсталяція з останнього, 36-й проекту Альянсу 22, в просторі Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова.

* Ежен Деслав [Євген Антонович Слабченко, 1899–1966], активний діяч українського емігрантського руху, один з основоположників українського скаутського руху і родич історика академіка Михайла Слабченка. Деслав брав участь в Громадянській війні проти гетьмана Скоропадського [на стороні Петлюри], працював в дипломатичному корпусі. Після еміграції в 1920 році вивчав міжнародне право в Празькому і Берлінському університетах, потім — в Паризькій Сорбонні. Після закінчення Паризької кіношколи Деслав паралельно працював в області кіножурналістики, опублікував ряд статей в журналі «Кіно», заснував в Парижі товариство «Друзі українського кіно», що сприяло популяризації українського кіно за кордоном. Він був співавтором фільму «Війна дітей», нагородженого в 1938 році премією «Оскар». Але найважливішим є те, що Деслав був вхожий в коло Філіппо Томмазо Марінетті і Луїджі Руссоло. Фільми Десава, такі як «Марш машин», «Електричні ночі», в яких він експериментував з візуальним рядом і звуком, справили значний вплив на розвиток футуризму.

Галерея в Домі Майстер Клас — це виставковий простір на п’ятому поверсі нового Дому МК на Хмельницького, 57Б, а також дискусійна ситуація, в якій зустрічаються художники, куратори й дослідники задля обміну, поєднання та співставлення власних методів, актуальних зацікавлень та поглядів на колективну роботу як таку. Щомісяця учасниці та учасники по черзі відкривають виставки-висловлювання, які доповнюватимуть та поступово замінюватимуть одна одну. Кожна виставка є водночас проявом автономної роботи кураторів та спробою осмислити та доповнити попередню роботу інших учасників, а саме кураторське висловлювання, яке вже присутнє у просторі галереї.

Учасники лабораторії:
Тіберій Сільваші та Костянтин Рудешко
Яніна Пруденко, Антон Лапов та Юлія Кузнєцова (Відкритий архів українського медіа-арту)
Юлія Костерєва та Юрій Кручак (платформа “Відкритий простір”)
Марія Ланько та Лізавета Герман (openarchive.com.ua)